Лук'янівське цивільне кладовище є одним з найстаріших некрополів Києва. Заснування нового кладовища в кінці Великої Дорогожицької вулиці було зумовлене переповненням вже існуючих поховальних комплексів. Офіційне рішення про це міська управа прийняла в 1878 році, але вже з 1871 на цьому місці хоронили померлих із Кирилівської лікарні.

           На ньому лежать представники майже всіх давніх українських старшинських родів, воно стало усипальницею родин: Симиренків, Полуботків, Леонтовичів, Самойловичів. До революції 1917 року територія Лук'янівського час від часу розширювалась, за радянських часів – урізалась. Невдовзі після заснування Лук'янівське кладовище отримало статус Центрального , тобто, головного в місті, завдяки чому стало місцем останнього спочинку багатьох відомих людей, знаних і шанованих не лише в Україні. Серед них – академіки медицини М.Д. Стражеско, О.Ю. Лу'рє, О.М. Марзєєв, В.Ю. Чаговець; математики Д.О. Граве, Г.В. Пфейфер; астроном О.Я. Орлов; історик, другий президент АН УРСР М.П. Василенко; ботаніки М.Г. Холодний, М.Ф. Кащенко, О.В. Фомін, чиє ім'я носить ботанічний сад Університету ім. Шевченка; професор-фізик Г.Г. Де-Метц.

           Поміж відомих постатей культури – композитор, засновник і перший директор Київської консерваторії В.В. Пухальський; композитор і співак, представник відомої української родини С.Ф. Дурдуківський; композитори Микола Антонович та Костянтин Миколайович Шиповичі; актриса театру “Березіль” Л.М. Гаккебуш; художники О.О. Мурашко, В.Д. Орловський, М.К. Пимоненко, інші.

           Багато відомих військових теж поховані тут: останній головнокомандуючий Російської імператорської армії генерал-лейтенант М.М. Духонін, ; співавтор винайдення легендарної “Катюші” В.І. Александров; “легендарний витязь неба”, ас-винищувач Євграф Крутень; льотчик, відомий світові як автор і перший виконавець “мертвої петлі”, а також рекордних по тривалості перельотів П.М. Нестеров, моряки Дніпровської флотилії, та інші.

           На Лук'янівське кладовище переносили поховання після ліквідації історичних некрополів на Аскольдовій могилі, Щекавиці, в Покровському монастирі, на погостах церков св. Магдалини (КПІ), Феодорівської, Вознесенської тощо – так було перенесено тлін інокині Анастасії – княгині Романової , професорів КПІ В.П. Іжевського та М.І. Коновалова, полеглих під Крутами студентів – Шульгина та Наумовича. Сюди привезено землю з братської могили на Соловках, в якій почиває прах репресованого поета, літературознавця, перекладача Миколи Зерова. Капсулу з землею підпоховано в могилу його сина Костика.

           В роки розпалу більшовицького терору центральна та бічні алеї, а також галявини кладовища стали братською могилою замордованих НКВСниками невинних людей. Скільки їх було – і посьогодні невідомо. Серед безвинно згублених – кращі представники інтелігенції, духовенства, світла талановита молодь українського народу. Літератори Іван і Тарас Крушельницькі, Григорій Стрілець-Косинка, Дмитро Фальківський, Кость Буревій, Василь Вишиваний, протоієрей Олександр Глаголєв, перший предстоятель УАПЦ, митрополит Василь Липківський, та багато, багато інших заручників червоного режиму залишились на цьому кладовищі назавжди.

           На Лук'янівському кладовищі збереглось багато надгробків, виготовлених в майстернях дореволюційного Києва: Ріцолатті, вдови де-Веккі, Зантера та ін >>> Серед авторів намогильних скульптур вже радянської доби – такі відомі скульптори й архітектори, як автор пам'ятника княгині Ользі І. Кавалерідзе – на Лук'янівці його рукам належать надгробки на могилах М.Д. Стражеска, Л.М. Гаккебуш; С. Коньонков – надгробок на могилі Корецьких, ін. Архітектурні споруди на кладовищі зводились по планах знаних архітекторів Є.П. Брадтмана, В.М. Ніколаєва, А-Ф. К. Геккера.  Більше двох тисяч могил і надгробків Лук'янівського кладовища включені до Зводу пам'яток Києва, 227 з них мають статус пам'яток історії та мистецтва.

           З метою збереження пам'яток історії та культури, що знаходяться на кладовищі, у 1994 році Кабінет Міністрів прийняв постанову за №447 “ Про оголошення комплексу пам'яток історії та культури Лук'янівського цивільного кладовища в м. Києві Державним історико-меморіальним заповідником .” Насьогодні в Україні існує лише три таких кладовища-заповідники – Личаківське у Львові, Лук'янівське у Києві та кладовище по вул. Зеленічи в Чернівцях.